Сорок днів 1 березня 2018 року буде 40 днів з моменту відходу мого брата Носирєва Володимира за лаштунки цього життя. Багато людей у день похорону приходили попрощатися з ним. Це і всі родичі, і друзі дитинства та юності, і товариші по службі, партнери по сцені та театральні друзі. Вже з того, які різні люди були поряд з ним в останній день, видно, яка багатогранна й суперечлива була вдача мого брата.
Він був старший за мене на 10 років. Батьки в нас були різні, але нас ріднило, крім матері, те, що обидва батьки не дізналися про наше народження, т.к. вони пішли в інший світ до нашої появи на цей світ. Мама героїчно виховувала мене з сестрою та братом одна. Царство їй Небесне, Вічний Спокій і Подяка за все, що вона зробила для нас!
Роки Вовиного юнацтва були найважчими у моєму житті. Перша сивина на моїй голові з'явилася саме тоді. Він намагався мене виховувати досить жорстокими методами, а коло його інтересів та шкідливих звичок не сприяло здоровій атмосфері будинку. Тому його відхід до армії був для мене настанням раю на землі. Зі світлих спогадів того часу були походи з ним у кіно та розгляд альбомів з марками, які він купував у «Філателії» — магазині, що розташовувався в нашому будинку з боку вулиці Чичеріна.
Повернення його з армії, де Володя придбав 11 будівельних спеціальностей (служив у стройбаті під Москвою) було ознаменовано серйозною розмовою з нашим дивовижним сусідом по двору Миколою Дмитровичем Покровським, головним диригентом Одеського оперного театру, який почув у брата чудовий голос і у нього був чудовий голос. Недовго пропрацювавши кранівником, Вова за настійною рекомендацією Миколи Дмитровича вирушив на знайомство та прослуховування до Одеської консерваторії до відомого викладача сольного співу професора Іванова Є.М. З цієї зустрічі у Володі розпочався новий, зовсім несхожий на доармійський етап життя. Настав час метаморфоз та перетворення.
Багато дивовижного та чудового відбувалося в його житті. Кульмінацією його перетворення і гордістю всієї нашої сім'ї була головна роль в опері А. Петрова «Петро Перший». Студент третього курсу консерваторії Вова Носирєв — Петро Перший! Вдома він дуже серйозно готувався до цієї ролі: багато перелопатив літератури, «до дірок» зачитав роман А. Толстого «Петро Перший». То справді був тріумф.
|
| Носирєв Володимир Олександрович. Опера А. Петрова «Петро Перший» |
Багато цікавих подій було далі в його житті. Про них я надаю можливість поділитись своїми спогадами та враженнями людей, які були свідками розвитку його таланту.
|
| Носирєв Віктор Вікторович, Носирєв Володимир Олександрович, 07/07/2016 |
Царство Небесне та Вічний йому Спокій!
Носирєв Віктор Вікторович, Москва, 2018 рік
0 comments:
Дописати коментар